|
|
You are viewing 25 entries, 25 into the past.
8th July 2009
11:15am: Виповзла на роботу
Сьогодні відкрила свій журнал... Давно тут не була :) Це для мене стало одразу помітно :))) Відкривала стрічку друзів (не знаю яким чином), але натомість відкрилась моя власна сторінка... Читаю... Читаю і дивуюсь... Це ж треба! Така душа рідна... прям друга Я... тільки я так писати не вмію... :))) Кумедно було виявити, що то мої записи про які я вже не пам,ятаю ))))
Current Mood:  crazy
11:15am: В мене щойно з'явився новий LiveJournal Messenger.
В мене щойно з'явився новий LiveJournal Messenger. Моє Windows Live ID - puhnata@livejournal.com. Зареєструйся теж і ми зможемо спілкуватися!
4th June 2009
11:03am: ...
Женщина пахнет ядом, Риском опасных встреч. Женщина пахнет наградой, Если её беречь. Пахнут ванилью руки, Солёной слезой иногда, Если рекой разлуки Годы и города. Женщина пахнет шлейфом Сплетен, интриг, духов, Песней волшебной флейты Из лабиринта снов. Пахнет едва уловимо Пряным букетом вина. Женщина пахнет мужчиной, Если она влюблена.
26th May 2009
5:42pm: Еволюція
Моя калла вже зацвіла... я мабуть вже казала... 
21st May 2009
3:34pm: Наша Галя балувана
Буду зараз писати всяку чіхню.... ага... Чайник вже закипає, а кришку підняти немає змоги, бо не знаю як її відкрити... Вже й постриглася коротко, і перефарбувалася в темний шоколад... Не помогло. Не то єта фсьо... Нада шота мінять в єтай жисті... Топчуся на місці і все... Уперлася лобом в холодний бетонний мур і буксую. Та так добре буксую, що поколіна у багнюку зарилась... і пил стовбом стоїть... Цікаво на скільки мене ще вистачить? Хочеться зупинитися, відпочити... в літургічний сон місяців на два... Навіть поїхати відпочити нікуди не можу. Націкавіше, це причина - немає компанії.... Хоч куди-небудь... випустити пару... і завтра.. не через місяць чи два... отак не збираючи чумаданів узяти найнеобхідніше і все... і через кілька годин в одних трусєлях вишивати на березі Червоного моря... одній. Моя калла вже квіточку викинула. Ось сфоткаю, покажу. :) Я її люблю :)))
Current Mood: дічстало все
27th April 2009
1:58pm:
Чому воно завжди так? =) Коли вже змиришся із тим що буде... і вже не чекаєш чогось кращого... потім на голову звалюється щось спонтанне, ламає всі плани і в результаті - про щось краще не можна було б і мріяти... І ти сидиш потім у понеділок на роботі, наче огрітий обухом невідомо по чому :))), і намагаєшся переварити усьо шо трапилось на вихідних, які обіцяли бути нудними до потєрі пульса... Мабуть саме тому я олбожнюю сюрпризи :) В суботу поїхала в Чернігів. Цілий день шлялась по місту. Дивилась історичні пам,ятки, насолоджувалась красою міста :) Витратила гроші не на те що потрібно, але на те - що до душі... не змогла пройти повз магазинчик білизни і випадково натрапила на срібні сережки з камінчиком, які давно шукаю. Дві вдалі покупки і прогулянки містом зачетно підняли настрій. Ввечері пішла з друзями на піццу... Посиділи "в кругу сім,ї" так сказать :))) Відпочинок для душі. ( Екскурс по Чернігову )В неділю поїхали до родичів з боку тата...потрапила на рибалку... випросила собі окреме вудлище =) На мене косо дивилися і ставили питання типу... а ти вмієш? а ти знаеш? Кортше кажучи дали вудку тільки щоб відчепилась. Ха, пішла я на кладочку, де риба не ловиться (вони ж знають де ловицця, а я нічого в тому не торопаю) закинула вудку з горем пополам... і через хвилину спіймала коропа невеличкого... але й не маленького... Ото вереску було... мого звісно і від радості :))) А ще я довго не могла справитися з вудкою і боялася що рибина зірветься... то треба було бачити :)))Фото і відео будуть пізніше :)))
Current Mood: прихожу до тями
13th April 2009
5:22pm: Zantedeschia hybrida
Завела я собі ще 14 березня вихованця :) Котика не мона, самі розумієте... А це чудо не вимагає стільки турботи і уваги, але є за ким доглядати :))) Купувала саму цибулинку, навіть без горщика... Буду регулярно відписуватись з короткими отчьотами :))) ( Отчьотъ № 1 )
Current Mood:  calm
9th April 2009
6:56am: =)
7th April 2009
4:24pm: To be or not to be....
По ходу, накривається мій кримський похід великим красівим таким... блискучим мідним тазіком...
Current Mood: геть розслабилась...
26th March 2009
4:39pm: Послєднія Ізвєстія
Унадилася я ходити на шейпінг... бо енергію, понімаєтє лі, нада кудись дівать. Благополучно відвідала вісім тренувань і вирішила, шо нєфіг розслабляться і час вже піднімати рівень навантаження (так-так, саме той випадок, коли голова того... а ногам горе). Так от, щоб його підняти (рівень маю на увазі) треба пройти тест на витривалість - "двігатєльний тест", як каже моя люба тренер. Двігатєльний тест полягає у виконанні максимальної кількості вправ (присідань, віджимань і т.д.) за певний проміжок часу. Я його пройшла... 121 присідання за 4 хв. (не думаю, що це дуже багато, але тренер сказала сама собі: "Ого!" - що мабуть так щось значить), 94 рази - нижній прес, 10 разів віджалась від підлоги.... ну там багато ще всякого... не вартого уваги... Суть в тому, що тепер я ходити можу, але дуже проблематично :))))) Такої крепотури ще в житті не бачила
5th March 2009
5:43pm: Криза жанру...
Вже декілька тижнів нічого не пишу... в голові кипить море думок, але варто сісти почати хоч щось там надряпати і все мені не так, і все воно не те... не хочеться проявляти відчуття і думки словами... хай залишаються у тій невідомій субстанції.
26th February 2009
9:44am: Страшно не знати страху
Ходити вулицями чужого міста. Нічого не хотіти. Нічого не знати. Не відчувати. Існувати, але не жити.
4th February 2009
9:48am: Правду кажуть
Справжнє кохання - як привид, всі про нього говорять, але мало хто бачив...
22nd January 2009
10:26am: Я вже за вами скучила... Правда! :)
Веселий початок 2009 року... що там казати... Все збиралася написати всяку чепуху про те як нудно я зустріла новий рік, без відчуття свята, на дивані перед телевізором і смачним столом, біля незапаленого каміну з ялинкою... теж з вогниками, але не включеними... у затишку, але в абсолютній байдужості... Про те, що на Різдво я навіть куті не куштувала (хоча я її ще взагалі в цьому році жодного разу не "надкусила"). Замість того мене в Різдвяний вечір буквально понесло в кінотеатр на "Любовь-морковь 2"... одну... Там хоч люди є, не хотіла у цей вечір бути сама. Потім знайшла собі нову забаву - запросили знайомі на каток. Сподобалось, але на роликах дійсно краще (швидкість більша і єкстріму теж більше :)). Зраділа. Бо завдяки роликам на ковзанах гасала як навіжена :))) Коли стала на ковзани вдруге - навчилася швидко їздити спиною вперед, розвороти робити там всякі, а головною втіхою було те, що змогла робити перебіжку заднім ходом - ото радості було!!! Ні в сказкє сказать, ні пєром опісать... :) Це ж ваще - ого-го! :))) На цьому все закінчилося. Далі я гепнулася спиною назад, вдарилася тім,ям - струс мозку. Тиждень лежала під капельницею. Не всі мої руки і ноги тепер однаково мене слухають... трохи не звично, але, кажуть, до свадьби пройде. Хочу заміж. :)))) Треба ще два тижні лежати, щоб відновилися зруйновані судини/клітини мозку, але не маю можливості. Або не хочу - одне з двох. Мені якось байдуже, усе байдуже, крім близьких людей і хороших людей. Коли тиждень лежала, неможна було ні читати, ні телевізор дивитись, ні музику слухати... Отак тупо лежала і дивилася у білу стелю. Багато думала... :))) ПиСи: Хтось казав: "гроші втратиш - нічого не втратиш, здоров,я втратиш - все втратиш".
6th January 2009
10:24am: Новорічне... :)
Мороз. Сніг. Глуха ніч. Зірки на темному небі - світять та не гріють :) Діма вмовляє мене не йти додому і волочить мене спускатись на місцеву мегагірку. Я йду. В білій пухнастій шубці і з голими ногами... (так, лікар мені вже не допоможе, в дитинстві заробила три струсу мозку, один з них на тій самій гірці :)) По-дорозі мені стає шкода своєї білої шубки і я морозюсь спускатися. Діма галантно погоджується не спускати мене з гірки і завалює в снігові замети, які, виявляється, досить глибокі і м,які :) Я героїчно пручаюся, тіпа мені зовсім не подобається кувиркатися в білому розсипчатому снігу і усвідомлюю, що для того щоб побороти Діму і зробити з нього сніговика, таких як я треба як мінімум штуки три...
Current Mood:  calm
29th December 2008
10:44am: Підсумки 2009 (плагіат)
Зідрала у kallisto_kyiv :) людина - Таня знайомство - Натуся подорож - Трускавець в травні фільм - Підміна (може й крім нього який сподобавсь... але вже не пам,ятаю) книга - "Человек, который смеется" В.Гюго досягнення - навчилася стрибати на роликах у висоту (0,5 м); отримала підвищення на роботі покупка - ноутбук Toshiba втрата - (тут щось явно має бути, але нічого не спадає на думку) вечірка - мій День народження концерт - Енріке Іглесіас в Києві вистава - прочєрк самий умопомрачітєльний мужчина - Діма лікар - хірурги, які мінялись у мене кожного тижня, як шкарпетки. При цьому кожному треба було розповідати як саме я зламала ногу, коли і всі відповідні подробиці... Отож не раджу ламати ноги в період відпусток. місто - Одеса місце - вершина Говерли гендель - кафе "Єгипет" весілля - прочєрк, думаю наступного року буде веселіше :) рукоділля - зв,язала гачком неймовірні біленькі "гіпюрові" рукавички, тепер не знаю куди таку красу вдівати... :) навчання - самовдосконаленя в англійській активність - шейпінг
Current Mood: свято наближається!
18th December 2008
5:02pm: Чисто риторичне запитання...
Нічого особистого :)))) Тіхо общаюсь сама з собою... да да... це один з моїх любих "тарганів" =) За особистими тривалими (майже дрєвніми) спостереженнями... деякі екземпляри інетно/жежешного простору ставляють собі на аву шматки тіла (різних моделей, або вєлікіх міра сєго) еротічного содєржанія... Нічого не маю проти еротики взагалі, але не розумію чому б тоді не вивісити шмат свого тіла? Тож начебто має бути відображення (хоча б отдальонне) хозяїна =) Ну може я помиляюся конешно... А може то "а я такая в душе"!.... (наголос на останньому складі=))))) ПиСи: Це я собсно чого? Та нє, нічо.... просто шось останнім часом стало дуже поширеним явищем... Мона на крізіс списать :)
Current Mood: його немає...
8th December 2008
1:53pm: 25!
Відбула свою чергову Днюшку. Але як відбула - шо там казати... видалася на славу. Сама в шоці 8-) Святкувала вдома, у батьків, зі старими друзями-колишніми однокласниками... Вирішила зробити, як у дитинстві, але вийшло ще краще =)... змістовно по-дорослому, весело по-дитячи і не по-плану :) Програма була абсолютно неоригінальна - становище рятувала наявність вдома справжнього, час від часу запалюваного каміну, таємничо-інтимне освітлення кімнати за допомогою купи свічок, "пєсєц" яке гарне оформлення чи то декорації столу і дбайливо відібраний роками музичний супровід :). Починалося все досить пристойно і офіційно, а потім... після пляшки "шампуня" і ще декількох тостів почалися мутки з коктейлями... в хід пішла подарована ваза... вона була у вигляді великого вузького високого бокалу без ніжки (там є ще спеціатєльне причандалля, яке ту красу має тримати)... я розбила келих з шампунем... в каміні смажилися шашлики... на журнальному столику виконувався чоловічий стриптиз (ще треба потренуватись, але як на експромт, то вийшло непогано :))... мене носили на руках... когось виштовхнули з моєї кімнати в кватирку... (потім заліз назад тим же шляхом :).... Толику якимось чином прокололи ногу шомпуром (ніхто не пам,ятає як і коли)... ми з Дімою билися подушками, періодично завалюючись або на підлогу, або на диван (тут я дійсно почервоніла і мені трохи соромно)... танці були дійсно шалені =) Гості почали неохоче збиратися о другій ночі... Найцікавіше те, що зранку будинок виглядав чистіше і охайніше ніж до... :))) Ніякого розгрому - все прибрано, посуд вимито. Танюшка, спасибі тобі неймовірне! Винна тобі до віку! :))) :-*
26th November 2008
3:39pm: Я тут...
Вже скоро місяць як наш офіс на новому місці, в супер дорогому приміщенні обладнаному мега продвинутою технікою із повним "фаршем" - все надзвичайно стильно і комфортно, хоча і по офісному... Є свої плюси і мінуси - чого більше? Важко сказати. Тепер на ЖЖ немає часу...
30th October 2008
3:56pm: Антикризовий анекдот :)
Київ. Стоїть чоловік у заторі. До авто хтось підходить і стукає у вікно. Той опускає скло і запитує: - шо нада? - Розумієте, терористи захопили Верховну раду разом з депутатами у заручники і вимагають викуп 10 мільйонів доларів, в іншому випадку вони заллють їх усіх бензином і підпалять. Ми вирішили пройтись по машинам, хто скільки дасть. - Ну... Я - літрів 5 можу дати.
9:25am: Вляпалась от сюди:
Финансовая грамотность Сообщество "Большие деньги" об инвестициях, личных финансах, бизнесе, финансовых рынках http://community.livejournal.com/big_money растет! На сегодняшний день его читает уже более 3600 человек, а участников - более 2580! Многие читатели находят здесь ответы на свои вопросы. Если тебе интересна тема финансовой стабильности, управления деньгами, развития бизнеса, присоединяйся и напиши о сообществе в своем ЖЖ! Возможно, кому-то из твоих друзей уже сегодня будет интересно узнать что-то новое о том, что еще можно сделать с деньгами и как превратить скромные сбережения в Капитал. Также, если у тебя есть опыт по тематике сообщества, которым ты можешь и хочешь поделиться с остальными участниками и читателями, ДОБРО ПОЖАЛОВАТЬ! Путь и энергетика денег - очень захватывающие вещи. Присоединяйся и не упусти возможность первым узнать об очень важных финансовых вещах, информация о которых будет опубликована в сообществе в ближайшем будущем!
27th October 2008
11:31am: Жовтневий туман
Сьогодні зранку був такий чудовий теплий туман... Справжня осінь: тепла, жовта і гаряча :), вогка і пахуча, домашня така якась... :))) І хто сказав, що у великому місті непомітно пори року...? Навіть навпаки... Із задоволенням спостерігала за жовтогарячими, вже трохи лисуватими деревами на фоні сірих образів багатоповерхівок, задимлених вогким, але білим і теплим туманом.
Current Mood: оптимістичний
20th October 2008
4:03pm: Улюблена тема
Про чоловіків. Це вже не "посланіє" даби почули і "прозрєлі" сільниє міра сєго... це відчайдушне волання жіночої душі, яка вже задовбалася бути сильною. Скільки можна? Хочу бути слабкою жінкою, щоби можна було заховатися за сильним мужнім чоловіком і нічого не боятися, і знати, що доки ти з ним - тобі ніщо не страшне: ні поламаний каблук, ні калюжі, ні морози, ні відсутність інтернетут чи посадочних місць у барі - нічого. Іноді хочеться знати, що на когось можна сподіватися окрім себе....
Current Mood: психічноневрівноважена
Powered by LiveJournal.com
|
|